 |
| Джерело ілюстрації: www.pressfoto.ru |
На цій сторінці ви можете ознайомитися з матеріалами
досвіду роботи, переглянути портфоліо
досвіду роботи, переглянути портфоліо
Проблемна тема:
«Формування загально-навчальних умінь учнів як умови раціональної організації їх самостійної діяльності»
Я для себе вивела формулу успішного навчання математиці:
(L + Z + G)/n =Y,
де L - любов багатогранна. Вона включає:
1) любов до дітей;
2) любов до предмету «математика».
Z – знання, ті, які вчитель несе в собі:
1) знання математики;
2) знання методики викладання предмету.
G – гармонія, тобто складові гармонійного розвитку вчителя.
n – кількість учнів.
Y – успішність навчання кожного учня.
«Формування загально-навчальних умінь учнів як умови раціональної організації їх самостійної діяльності»
Вже минуло 30 років з тих пір, як я вперше переступила поріг класу і вимовила: «Здрастуйте, діти! Мене звуть Надія Юріївна. Я – ваш вчитель математики».
Як це було давно і як недавно. З тих пір я почала жити в школі, на цьому величезному кораблі дитинства і юності, на якому вчителів і учнів об'єднує співпраця і співтворчість.
Я – вчитель математики і дивлюся на життя через призму математичних понять. Я представляю своїх учнів точками, що лежать всередині круга. А круг – це поле моєї дії на них. Радіус дії вчителя має бути таким, щоб в цей круг входили всі учні класу: ніхто не повинен залишитися осторонь. Круг, що включає всі задані точки, учнів, – це модель ідеального навчання математиці: вчитель знайде шлях до кожного свого вихованця, постійно триматиме його в полі зору.
Як це було давно і як недавно. З тих пір я почала жити в школі, на цьому величезному кораблі дитинства і юності, на якому вчителів і учнів об'єднує співпраця і співтворчість.
Я – вчитель математики і дивлюся на життя через призму математичних понять. Я представляю своїх учнів точками, що лежать всередині круга. А круг – це поле моєї дії на них. Радіус дії вчителя має бути таким, щоб в цей круг входили всі учні класу: ніхто не повинен залишитися осторонь. Круг, що включає всі задані точки, учнів, – це модель ідеального навчання математиці: вчитель знайде шлях до кожного свого вихованця, постійно триматиме його в полі зору.
Я для себе вивела формулу успішного навчання математиці:
(L + Z + G)/n =Y,
де L - любов багатогранна. Вона включає:
1) любов до дітей;
2) любов до предмету «математика».
Z – знання, ті, які вчитель несе в собі:
1) знання математики;
2) знання методики викладання предмету.
G – гармонія, тобто складові гармонійного розвитку вчителя.
n – кількість учнів.
Y – успішність навчання кожного учня.
Успішне навчання кожного учня прямо пропорційне трьом цим складовим. Чим більше любові, знань і досконалості у вчителя, тим успішніше учень.
Хто ж для мене учень? Це особистість, людина, з якою хочеться спілкуватися, якого хочеться навчити тому, що знаєш ти сама. Це людина, яку я люблю, будь-якого: будь він відмінник або «середнячок». На уроці для кожного учня я прагну створити ситуацію успіху, адже успіх є стимулом розвитку особистості.
Що ж означає для мене і моїх учнів математика? Математика – це радість відкриття, радість творчості, радість перемоги над собою. Це величезна спільна праця учня і вчителя.
Говорять, що математика – нудний предмет. Нічого подібного! Це предмет шкільного курсу, який зачаровує! Озирнися і ти побачиш, як багато навколо цікавого матеріалу для яскравих і нестандартних уроків! Уроки-свята, уроки-мандрівки, уроки ділової гри, модульні уроки, театралізовані уроки роблять математику привабливою для учнів.
Величезне бажання зробити урок математики потрібним, цікавим і любимим для мого учня, змушує мене щоденно працювати над собою. Великий філософ Д.Дідро сказав: «Люди перестають мислити, коли перестають читати». А я додам: вчитель перестає бути вчителем, якщо не осягає нового. «Кращий дар, який ви можете принести людству, – це покращити себе!» - стверджував Святослав Реріх. Він має рацію! Тисячу разів має рацію!
Питання організації самостійної роботи учнів в процесі навчання хвилювало мене з року в рік. Часто думаю, як одноразово можна навчити дітей з різним рівнем розвитку. І прийшла до висновку, що треба вчити дітей здобувати знання самостійно. А як правильно організувати взаємодію вчителя і учнів в процесі самостійної роботи на уроках математики. З перших уроків для кращого знайомства з учнями, з їхнім рівнем розвитку, уміннями і навичками самостійної роботи, проводжу анкету. Анкета
Підкресліть номер твердження, яке відповідає вашим особистим переконанням:
1. Я виробив(ла) власний стиль навчання, який відповідає вимогам до засвоєння математики.
2. Обсяг навчального матеріалу з математики занадто великий і мені не вистачає часу на його повноцінне опрацювання.
3. Якби я хотів(ла), то зміг(змогла) би навчатися з математики краще.
4. Мені варто більше працювати з математикою.
5.Я не реалізую повною мірою свої пізнавальні можливості при вивченні математики, вона не цікава.
6. Мені все одно, як я знаю математику, аби школу закінчити.
До якої частини класу ви себе приєднуєте:
1. Ті, що знають шкільну математику блискуче.
2. Ті, що знають шкільну математику добре.
3. Ті, що знають шкільну математику погано.
4. Ті, що не знають шкільну математику.
На якому рівні ви будете опрацювувати математику протягом
навчального року і на який середній бал будете орієнтуватись:
1. Початковий;
2. Середній;
3. Достатній;
4. Високий.
Уявіть, що шкільні предмети навчаються за вашим вибором, то чи
обралиб ви математику?
1. Так.
2. Напевно, так.
3. Ні.
4. Важко сказати.
На ваш рівень опрацювання математики найбільше впливають:
1. Батьки.
2. Вчитель.
3. Однокласники та друзі.
4. Це ваш вибір.
Опрацьовуючи методичну літературу, мене зацікавив метод активного способу пізнання і засвоєння нового матеріалу учнями на основі методу “піраміди”. Що собою представляє даний метод. Піраміда засвоєння припускає різні способи подачі матеріалу. Різноманітність методів робить процес навчання більш творчим. Багатоплановий вплив на учнів поліпшує розуміння
і сприйняття досліджуваного матеріалу, сприяє розвитку навичок роботи в групах, кращій взаємодії між учнями.
Лекція дає усього лише 5 % засвоєння знань. Вона зручна тим , що є швидким способом подачі необхідноє інформації, але разом з тим перетворює учнів на пасивних слухачів, тому її необхідно використовувати в сполученні з іншими методами навчання.
Читання ( 10% засвєння) – індивідуальне чи колективне – є необхідним методом навчання, але його також необхідно використовувати лише в сполученні з іншими методами.
Аудіо-візуальні засоби (20% засвоєння). Використання демонстрацій фільмів і відеофільміф – значна підтримка для вчителя в плані подачі інформації. У сполученні з подальшим їх обговоренням цей метод значно підвищує ступінь засвоєння матеріалу учнями.
Використання наочних посібників ( 30% засвоєння).
Обговорення в групах ( 50% засвоєння ) – це усний обмін думками учнів стосовно матеріалу, що вивчається. Розповсюдженим способом навчання є “мозкова атака” , у процесі якої відбувається вільний обмін думками з досліджуваної проблеми.
Навчання практикою дій ( 70% засвоєння) – це рольові ігри чи програвання різноманітних ситуацій , коли учням пропонується уявити себе в тій чи іншій ролі при вирішенні певних завдань. Методично правильно організована гра проходить дуже захоплююче і дає, як правило, цікавий матеріал для обговорення.
Виступ в ролі вчителя (90% засвоєння) . Учень, що сам навчає своїх однолітків , засвоює 90% знань. Отже, цей метод можна вважати одним з найбільш ефективних способів впливу на поведінку підлітків і їхнє ставлення до навколишнього середовища.
На основі піраміди можна сформувати методичне кредо вчителя. Назвемо його “сходами” методів активного навчання:1. Те, що учень чує, він забуває.
2. Те, що він чує і бачить,-запам’ятовує.
3. Те, що він чує, бачить і про що задає питання, сприяє придбанню
знань,умінь і навичок.
4. Всім, чому він навчає інших, він опановує.
5. Те, чим учень оперує, змінює його.
Я вважаю, вчитель, який буде разом з учнем “підніматися сходами знань”, використовуючи різноманітні методи навчання, може домогтися кращих результатів знань учнів, сптияти глибокому й осмисленому придбанню умінь і навичок. Розвиток самостійності учнів через формування навичок самоконтролю
Я вважаю одним із найважливіших факторів, які забезпечують самостійну діяльність учнів є самоконтроль, призначення якого проявляється в тому, щоб своєчасно застерегти від раніше створених помилок. Протягом своєї роботи, я з’ясувала, що існує пряма залежність між рівнем самостійності учнів при виконанні роботи і степені володіння ними самоконтролю.
Формування навиків самоконтролю-процес неперервний і здійснюється він під моїм керівництвом на всіх стадіях процесу навчання. Так, наприклад, математичні диктанти проводжу майже на всіх уроках, а їх правильність учні здійснють самоперевіркою або взаємоперевіркою. Завдання підбираю з урахуванням особливостей підготовки кожного конкретного класу. Регулярна перевірка знань і розумінь змісту вивченого матеріалу привчає учнів до систематичної самостійної роботи. За результатами анкетування організовую процес навчання і виховання, взаємодію вчителя і учня. В залежності від форми роботи ділю клас на
групи. Так при вивченні нового матеріалу працюємо групами в кожній з яких є учні з високим, достатнім,середнім і початковим рівнем розвитку. Пояснюю матеріал до тих пір, поки хтось із учнів кожної групи не підняв руки. Це свідчить про те, що він уже зрозумів матеріал і зможе сам працювати над його закріпленням розом із своєю групою.
На мою думку, саме в розвитку самостійної роботи заховані великі можливості покращення всього навчального процесу і підвищення його ефективності. Для розвитку в учнів мислення , організаторських здібностей, ставлю їх в такі умови, щоб вони могли виявити себе в різних формах професійної діяльності. Прикладом цього служать уроки-заліки. Наприклад, урок геометрії у 8 класі по темі “ Декартові координати на площині”. На першому уроці вивчення даної теми учням даю питання , які будуть виноситись на залік.
1. Введення координат на площині.
2. Координати середини відрізка.
3. Відстань між точками.
4. Рівняння кола з центром в О(0;0).
5. Рівняння кола з центром в А(а;в)
6. Рівняння прямої.
7. Розміщення прямої відносно системи координат.
8. Перетин прямої з колом.
9. Означення синуса, косинуса, тангенса гострого кута.
10.Означення синуса, косинуса, тангенса будь-якого кута.
На залік учні приходять з даними листочками де зліва від тексту проводять вертикальні лінії червоного, зеленого чи жовтого кольору.
Лінія червоного кольору свідчить про високий рівень підготовки учня;
зеленого—достатній;
жовтого--середній і початковий.
Клас ділиться на дві групи: учні з високим і достатнім рівнем підготовки сідають навпроти учнів з середнім і початковим рівнем. Учні II групи мають можливіфсть ліквідувати свої прогалини по даній темі , задаючи питання учням I групи. Потім учні I групи витягують номера питань і відповідають біля дошки. Одержавши позитивну оцінку, вони стають “ вчителем” по даному питанню. Учні другої групи відповідають на кожне питання заліку учням “вчителям”, які фіксують результати відповіді на листочках . При такій роботі, учні дотримуються вимог роботи в парі.
Я працюю в парі
1. Я уважно вислуховую відповідь товариша і доброзичливо ставлюсь до його думки.
2. Я не відкидаю без достатньої аргументації жодної із запропонованих думок, навіть, якщо вважаю їх не потрібною.
3. На прохання товариша я перревіряю письмовий варіант відповіді і пояснюю ті моменти, на які він звернув мою увагу. Критичні зауваження я зроблю пізніше. якщо розв’язати прооблему не під силу, ми звернемось до вчителя.
4.Я задаю товаришеві запитання, якщо деякі його твердження вимагають уточнення. Ми можемо разом шукати відповідь на них у випадку, коли я не маю повноважень на контроль виконаної роботи.
5. По завершенні діалогу, я висловлююсвої пропозиції щодо поліпшення виконаної роботи: раціональності способу розв’язання, структуризація тексту, можливості спрощення викладу тощо.
На мою думку самостійне оволодіння знаннями не може бути успішним, якщо не озброїти учнів системою вмінь та навичок навчальної праці - починаючи від вміння читати й писати до самостійного планування роботи, здійснення самоконтролю за її виконанням та внесення наступних корективів.
Від сформованості цих умінь у значній мірі залежить навченість школярів, темпи переробки й засвоєння ними наукової та технічної інформації і в кінцевому підсумку-якість їх навчання.
Організовуючи самостійну роботу учнів з підручником, я намагаюсь спланувати її так, щоб вона відповідала принципам розвиваючого навчання. Тому питання , які я пропоную учням, повинні сприяти не тільки сприйняттю і запам’ятовуванні матеріалу, але й осмисленню отриманих знань, а самостійно отриманні знання обов’язково контролюю сама або учні-консультанти. Такий обов’язковий зворотній індивідуальний зв’язок дає позитивні результати.
Значне місце в навчальній діяльності учнів приділяю самостійній роботі не тільки з підручником, а й з навчальними посібниками, енциклопедіями та прикладними програмами. Разом з учнями розробили таку памятку.Я працюю з математичною літературою
1. Я ознайомлююсь із змістом книги і виділяю в ньому пункти, які, на мою думку, пов’язані з потрібним питанням.
2. Я переглядаю відмічений текст і з’ясовую, про що в ньому йдеться (подаються історичні відомості, вводяться терміни й поняття, формулюються правила, властивості, доводяться теореми, формули). Я спробую з’ясувати, чи можна з його допомогою розкрити поставлене питання.
3. Я ретельно опрацьовую вибрані місця, де подаються конкретні відомості, потрібні для висвітлення питання: формулюється визначення, теореми, подається обгрунтування, ілюстративний матеріал.
4. Я самостійно розберусь у математичних доведеннях і використаю малюнки, таблиці, графіки, подані в тексті.
5. Я виділяю в опрацьованому матеріалі основні та допоміжні відомості. Основні відомості потребують майже дослівного відтворення (визначення понять, формулювання теорем, аксіом, правил). Це також ті матеріали, що вимагають розуміння змісту та його відтворекння (хід доведення чи розв’язання). Допоміжні відомості дещо уточнюють потрібну мені інформацію. Я пам’ятаю, що розміщення малюнків, вибір літерних позначень заучування не потребують.
6. Я спробую скласти план стосовно основних відомостей і переказати їх близько до тексту. Я доповнюю їх відомостями з інших книг чи посібників і проілюструю власними прикладами.
1. Я уважно прочитаю формулювання теореми. Пригадаю вигляд фігури, про яку йдеться та виділю умову івисновок.
2. Я спробую на моделі або на малюнку переконатися в її справедливості.
3. Я виконаю малюнок і позначу всі задані об’єкти : відрізки, сторони, центр кола тощо. Потім запишу коротку умову за математичною формою.
4. Чітко сформулюю вимогу, яку потрібно довести. Якщо не бачу способу доведення , спробую розділити задану вимогу на більш прості питання, переформувавши їх.
5. Я складаю план доведення і записую основні поняття. Обов’язково спробую встановити, чи отримаю вимоги теореми. Якщо ні-шукаю інший шлях, якщо так-даю математичне обгрунтування кожному пункту плану.
6. Я перевіряю все доведення: правильність обгрунтування , виконання вимог теореми. Спробую пошукати часткові випадки теореми або інший спосіб доведення. Використання програмного забезпечення
Актуальна проблема саморозвитку, прагнення до самореалізації є водночас показником особистісної зрілості та умовою її досягнення.
Що ж означає для мене і моїх учнів математика? Математика – це радість відкриття, радість творчості, радість перемоги над собою. Це величезна спільна праця учня і вчителя.
Говорять, що математика – нудний предмет. Нічого подібного! Це предмет шкільного курсу, який зачаровує! Озирнися і ти побачиш, як багато навколо цікавого матеріалу для яскравих і нестандартних уроків! Уроки-свята, уроки-мандрівки, уроки ділової гри, модульні уроки, театралізовані уроки роблять математику привабливою для учнів.
Величезне бажання зробити урок математики потрібним, цікавим і любимим для мого учня, змушує мене щоденно працювати над собою. Великий філософ Д.Дідро сказав: «Люди перестають мислити, коли перестають читати». А я додам: вчитель перестає бути вчителем, якщо не осягає нового. «Кращий дар, який ви можете принести людству, – це покращити себе!» - стверджував Святослав Реріх. Він має рацію! Тисячу разів має рацію!
Питання організації самостійної роботи учнів в процесі навчання хвилювало мене з року в рік. Часто думаю, як одноразово можна навчити дітей з різним рівнем розвитку. І прийшла до висновку, що треба вчити дітей здобувати знання самостійно. А як правильно організувати взаємодію вчителя і учнів в процесі самостійної роботи на уроках математики. З перших уроків для кращого знайомства з учнями, з їхнім рівнем розвитку, уміннями і навичками самостійної роботи, проводжу анкету. Анкета
Підкресліть номер твердження, яке відповідає вашим особистим переконанням:
1. Я виробив(ла) власний стиль навчання, який відповідає вимогам до засвоєння математики.
2. Обсяг навчального матеріалу з математики занадто великий і мені не вистачає часу на його повноцінне опрацювання.
3. Якби я хотів(ла), то зміг(змогла) би навчатися з математики краще.
4. Мені варто більше працювати з математикою.
5.Я не реалізую повною мірою свої пізнавальні можливості при вивченні математики, вона не цікава.
6. Мені все одно, як я знаю математику, аби школу закінчити.
До якої частини класу ви себе приєднуєте:
1. Ті, що знають шкільну математику блискуче.
2. Ті, що знають шкільну математику добре.
3. Ті, що знають шкільну математику погано.
4. Ті, що не знають шкільну математику.
На якому рівні ви будете опрацювувати математику протягом
навчального року і на який середній бал будете орієнтуватись:
1. Початковий;
2. Середній;
3. Достатній;
4. Високий.
Уявіть, що шкільні предмети навчаються за вашим вибором, то чи
обралиб ви математику?
1. Так.
2. Напевно, так.
3. Ні.
4. Важко сказати.
На ваш рівень опрацювання математики найбільше впливають:
1. Батьки.
2. Вчитель.
3. Однокласники та друзі.
4. Це ваш вибір.
Опрацьовуючи методичну літературу, мене зацікавив метод активного способу пізнання і засвоєння нового матеріалу учнями на основі методу “піраміди”. Що собою представляє даний метод. Піраміда засвоєння припускає різні способи подачі матеріалу. Різноманітність методів робить процес навчання більш творчим. Багатоплановий вплив на учнів поліпшує розуміння
і сприйняття досліджуваного матеріалу, сприяє розвитку навичок роботи в групах, кращій взаємодії між учнями.
Лекція дає усього лише 5 % засвоєння знань. Вона зручна тим , що є швидким способом подачі необхідноє інформації, але разом з тим перетворює учнів на пасивних слухачів, тому її необхідно використовувати в сполученні з іншими методами навчання.
Читання ( 10% засвєння) – індивідуальне чи колективне – є необхідним методом навчання, але його також необхідно використовувати лише в сполученні з іншими методами.
Аудіо-візуальні засоби (20% засвоєння). Використання демонстрацій фільмів і відеофільміф – значна підтримка для вчителя в плані подачі інформації. У сполученні з подальшим їх обговоренням цей метод значно підвищує ступінь засвоєння матеріалу учнями.
Використання наочних посібників ( 30% засвоєння).
Обговорення в групах ( 50% засвоєння ) – це усний обмін думками учнів стосовно матеріалу, що вивчається. Розповсюдженим способом навчання є “мозкова атака” , у процесі якої відбувається вільний обмін думками з досліджуваної проблеми.
Навчання практикою дій ( 70% засвоєння) – це рольові ігри чи програвання різноманітних ситуацій , коли учням пропонується уявити себе в тій чи іншій ролі при вирішенні певних завдань. Методично правильно організована гра проходить дуже захоплююче і дає, як правило, цікавий матеріал для обговорення.
Виступ в ролі вчителя (90% засвоєння) . Учень, що сам навчає своїх однолітків , засвоює 90% знань. Отже, цей метод можна вважати одним з найбільш ефективних способів впливу на поведінку підлітків і їхнє ставлення до навколишнього середовища.
На основі піраміди можна сформувати методичне кредо вчителя. Назвемо його “сходами” методів активного навчання:1. Те, що учень чує, він забуває.
2. Те, що він чує і бачить,-запам’ятовує.
3. Те, що він чує, бачить і про що задає питання, сприяє придбанню
знань,умінь і навичок.
4. Всім, чому він навчає інших, він опановує.
5. Те, чим учень оперує, змінює його.
Я вважаю, вчитель, який буде разом з учнем “підніматися сходами знань”, використовуючи різноманітні методи навчання, може домогтися кращих результатів знань учнів, сптияти глибокому й осмисленому придбанню умінь і навичок. Розвиток самостійності учнів через формування навичок самоконтролю
Я вважаю одним із найважливіших факторів, які забезпечують самостійну діяльність учнів є самоконтроль, призначення якого проявляється в тому, щоб своєчасно застерегти від раніше створених помилок. Протягом своєї роботи, я з’ясувала, що існує пряма залежність між рівнем самостійності учнів при виконанні роботи і степені володіння ними самоконтролю.
Формування навиків самоконтролю-процес неперервний і здійснюється він під моїм керівництвом на всіх стадіях процесу навчання. Так, наприклад, математичні диктанти проводжу майже на всіх уроках, а їх правильність учні здійснють самоперевіркою або взаємоперевіркою. Завдання підбираю з урахуванням особливостей підготовки кожного конкретного класу. Регулярна перевірка знань і розумінь змісту вивченого матеріалу привчає учнів до систематичної самостійної роботи. За результатами анкетування організовую процес навчання і виховання, взаємодію вчителя і учня. В залежності від форми роботи ділю клас на
групи. Так при вивченні нового матеріалу працюємо групами в кожній з яких є учні з високим, достатнім,середнім і початковим рівнем розвитку. Пояснюю матеріал до тих пір, поки хтось із учнів кожної групи не підняв руки. Це свідчить про те, що він уже зрозумів матеріал і зможе сам працювати над його закріпленням розом із своєю групою.
На мою думку, саме в розвитку самостійної роботи заховані великі можливості покращення всього навчального процесу і підвищення його ефективності. Для розвитку в учнів мислення , організаторських здібностей, ставлю їх в такі умови, щоб вони могли виявити себе в різних формах професійної діяльності. Прикладом цього служать уроки-заліки. Наприклад, урок геометрії у 8 класі по темі “ Декартові координати на площині”. На першому уроці вивчення даної теми учням даю питання , які будуть виноситись на залік.
1. Введення координат на площині.
2. Координати середини відрізка.
3. Відстань між точками.
4. Рівняння кола з центром в О(0;0).
5. Рівняння кола з центром в А(а;в)
6. Рівняння прямої.
7. Розміщення прямої відносно системи координат.
8. Перетин прямої з колом.
9. Означення синуса, косинуса, тангенса гострого кута.
10.Означення синуса, косинуса, тангенса будь-якого кута.
На залік учні приходять з даними листочками де зліва від тексту проводять вертикальні лінії червоного, зеленого чи жовтого кольору.
Лінія червоного кольору свідчить про високий рівень підготовки учня;
зеленого—достатній;
жовтого--середній і початковий.
Клас ділиться на дві групи: учні з високим і достатнім рівнем підготовки сідають навпроти учнів з середнім і початковим рівнем. Учні II групи мають можливіфсть ліквідувати свої прогалини по даній темі , задаючи питання учням I групи. Потім учні I групи витягують номера питань і відповідають біля дошки. Одержавши позитивну оцінку, вони стають “ вчителем” по даному питанню. Учні другої групи відповідають на кожне питання заліку учням “вчителям”, які фіксують результати відповіді на листочках . При такій роботі, учні дотримуються вимог роботи в парі.
Я працюю в парі
1. Я уважно вислуховую відповідь товариша і доброзичливо ставлюсь до його думки.
2. Я не відкидаю без достатньої аргументації жодної із запропонованих думок, навіть, якщо вважаю їх не потрібною.
3. На прохання товариша я перревіряю письмовий варіант відповіді і пояснюю ті моменти, на які він звернув мою увагу. Критичні зауваження я зроблю пізніше. якщо розв’язати прооблему не під силу, ми звернемось до вчителя.
4.Я задаю товаришеві запитання, якщо деякі його твердження вимагають уточнення. Ми можемо разом шукати відповідь на них у випадку, коли я не маю повноважень на контроль виконаної роботи.
5. По завершенні діалогу, я висловлююсвої пропозиції щодо поліпшення виконаної роботи: раціональності способу розв’язання, структуризація тексту, можливості спрощення викладу тощо.
Потім подякую і посміхнусь, бо наші ролі можуть з часом змінитись.
Моя увага до проблеми розвитку самостійності в роботі учнів пояснюється тим, що вона відіграє важливу роль не тільки в справі загальноосвітнього навчання, а також у підготовці учнів до подальшої активної трудової діяльності. Вона необхідна для кожної людини не залежно від того, в якій сфері вона працюватиме після закінчення школи. Вище згадане свідчить про те, що самостійність є однією з головних якостей учнів і важливою умоваю їх навчання. Самостійність-це якість людини, яка характеризується свідомим вибором дій і рішучістю в їх здійсненні. Свідомий вибір тієї чи іншої дії характеризує активну розумову діяльність учнів, а у здійсненні – його рішучість. Без самостійності в навчанні не можливе глибоке засвоєння нових знань. Самостійність невід’ємно пов’язана з активністю, яка в свою чергу є рушійною силою в процесі пізнання. На мою думку, при цьому, безумовно, далеко не останню роль відіграють наполегливість, захопленість і інші якості, які розвиваються разом із самостійністю.
Формування навичок самостійного оволодіння знаннями й пізнавальними вміннями при роботі з підручником.
Моя увага до проблеми розвитку самостійності в роботі учнів пояснюється тим, що вона відіграє важливу роль не тільки в справі загальноосвітнього навчання, а також у підготовці учнів до подальшої активної трудової діяльності. Вона необхідна для кожної людини не залежно від того, в якій сфері вона працюватиме після закінчення школи. Вище згадане свідчить про те, що самостійність є однією з головних якостей учнів і важливою умоваю їх навчання. Самостійність-це якість людини, яка характеризується свідомим вибором дій і рішучістю в їх здійсненні. Свідомий вибір тієї чи іншої дії характеризує активну розумову діяльність учнів, а у здійсненні – його рішучість. Без самостійності в навчанні не можливе глибоке засвоєння нових знань. Самостійність невід’ємно пов’язана з активністю, яка в свою чергу є рушійною силою в процесі пізнання. На мою думку, при цьому, безумовно, далеко не останню роль відіграють наполегливість, захопленість і інші якості, які розвиваються разом із самостійністю.
Формування навичок самостійного оволодіння знаннями й пізнавальними вміннями при роботі з підручником.
На мою думку самостійне оволодіння знаннями не може бути успішним, якщо не озброїти учнів системою вмінь та навичок навчальної праці - починаючи від вміння читати й писати до самостійного планування роботи, здійснення самоконтролю за її виконанням та внесення наступних корективів.
Від сформованості цих умінь у значній мірі залежить навченість школярів, темпи переробки й засвоєння ними наукової та технічної інформації і в кінцевому підсумку-якість їх навчання.
Організовуючи самостійну роботу учнів з підручником, я намагаюсь спланувати її так, щоб вона відповідала принципам розвиваючого навчання. Тому питання , які я пропоную учням, повинні сприяти не тільки сприйняттю і запам’ятовуванні матеріалу, але й осмисленню отриманих знань, а самостійно отриманні знання обов’язково контролюю сама або учні-консультанти. Такий обов’язковий зворотній індивідуальний зв’язок дає позитивні результати.
Значне місце в навчальній діяльності учнів приділяю самостійній роботі не тільки з підручником, а й з навчальними посібниками, енциклопедіями та прикладними програмами. Разом з учнями розробили таку памятку.Я працюю з математичною літературою
1. Я ознайомлююсь із змістом книги і виділяю в ньому пункти, які, на мою думку, пов’язані з потрібним питанням.
2. Я переглядаю відмічений текст і з’ясовую, про що в ньому йдеться (подаються історичні відомості, вводяться терміни й поняття, формулюються правила, властивості, доводяться теореми, формули). Я спробую з’ясувати, чи можна з його допомогою розкрити поставлене питання.
3. Я ретельно опрацьовую вибрані місця, де подаються конкретні відомості, потрібні для висвітлення питання: формулюється визначення, теореми, подається обгрунтування, ілюстративний матеріал.
4. Я самостійно розберусь у математичних доведеннях і використаю малюнки, таблиці, графіки, подані в тексті.
5. Я виділяю в опрацьованому матеріалі основні та допоміжні відомості. Основні відомості потребують майже дослівного відтворення (визначення понять, формулювання теорем, аксіом, правил). Це також ті матеріали, що вимагають розуміння змісту та його відтворекння (хід доведення чи розв’язання). Допоміжні відомості дещо уточнюють потрібну мені інформацію. Я пам’ятаю, що розміщення малюнків, вибір літерних позначень заучування не потребують.
6. Я спробую скласти план стосовно основних відомостей і переказати їх близько до тексту. Я доповнюю їх відомостями з інших книг чи посібників і проілюструю власними прикладами.
Це допомогає учням при вивченні геометричного матеріалу: при доведенні теорем, розв’язуванні задач на доведення.
При такій роботі учні також озброєні пам’ятками:Я доводжу теорему (розв’язую задачу на доведення)
1. Я уважно прочитаю формулювання теореми. Пригадаю вигляд фігури, про яку йдеться та виділю умову івисновок.
2. Я спробую на моделі або на малюнку переконатися в її справедливості.
3. Я виконаю малюнок і позначу всі задані об’єкти : відрізки, сторони, центр кола тощо. Потім запишу коротку умову за математичною формою.
4. Чітко сформулюю вимогу, яку потрібно довести. Якщо не бачу способу доведення , спробую розділити задану вимогу на більш прості питання, переформувавши їх.
5. Я складаю план доведення і записую основні поняття. Обов’язково спробую встановити, чи отримаю вимоги теореми. Якщо ні-шукаю інший шлях, якщо так-даю математичне обгрунтування кожному пункту плану.
6. Я перевіряю все доведення: правильність обгрунтування , виконання вимог теореми. Спробую пошукати часткові випадки теореми або інший спосіб доведення. Використання програмного забезпечення
Актуальна проблема саморозвитку, прагнення до самореалізації є водночас показником особистісної зрілості та умовою її досягнення.
Математика , як навчальний предмет , досить тісно пов’язана з інформатикою. І тому не дивно, що найбільше програмного забезпечення розроблено для математики. Зрозуміло, що на даний час недостатньо використовувати комп'ютер тільки на уроках інформатики. І тому я намагаюсь проводити уроки математики з використанням комп’ютерної техніки. Добираючи до уроку програмне забезпечення , намагаюсь щоб воно відповідало певним вимогам, а саме:
- Бути цікавим і викликати позитивні емоції учнів;
- Активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів;
- Викликати у дитини бажання працювати самостійно;
- Розвивати творчі здібності;
- Носити навчально-контролюючий характер.
Особливо це цікаво учням середньої ланки. Для підвищення інтересу до навчання, я практикую самоперевірку учнями виконаного обчислення в 5 –7 класах за допомогою калькулятора на комп’ютері . Це дає високий результат у навчанні . Засвоєння теоретичного матеріалу здійснюю за допомогою тестових завдань завдяки програмі TEST W.
При вивченні геометричного матеріалу використовую програму GRAND 2 D.
Додаткову інформацію, історичну справку, життя вчених і їхніх відкриттів учні черпають із ”Малой энциклопедии» та Репетитор .
На мою думку використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення математики дає змогу покращити зміст навчання, удосконалити методи і форми навчання , активізувати та індивідуалізувати його. Але слід пам’ятати , що ніяка навіть найудосконаленіша комп’ютерна навчальна програма не замінить учителя. Тільки він повною мірою може керувати новчально-пізнавальною діяльністю учнів, залишаючись центральною фігурою навчально-виховного процесу.
Методи стимулювання і мотивації навчально- пізнавальної діяльності
«Самоосвіта-складова професійного навчання і зростання педагога»
Немає коментарів:
Дописати коментар